В Україні спадкоємець має шість місяців, щоб прийняти спадщину. Людям за кордоном цей строк легко пропустити: новини надходять пізно, документи важко зібрати, а поїздка до українського нотаріуса можлива не завжди. Добра новина в тому, що пропущений строк — не завжди кінець. Закон пропонує два способи відновити права, але щодо другого суди стали суворішими.

Шестимісячний строк

Відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України строк для прийняття спадщини становить шість місяців з часу відкриття спадщини, як правило, з дня смерті. Протягом цього часу спадкоємець має подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Є важливий виняток. За статтею 1268 Цивільного кодексу спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом тих самих шести місяців не відмовився від неї. Якщо це ваш випадок, можливо, ви нічого не пропустили.

Усі інші, зокрема спадкоємці за кордоном, мають прийняти спадщину активно. Якщо строк сплив, спадкоємець вважається таким, що не прийняв її.

Спосіб 1: згода інших спадкоємців

Частина 2 статті 1272 Цивільного кодексу дозволяє спадкоємцю, який пропустив строк, прийняти спадщину за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли її вчасно. Згода подається нотаріусу, суд не потрібен.

Це найшвидший і найдешевший шлях. Він добре працює в сім'ях із добрими стосунками, де всі розуміють, що строк пропущено з практичних причин. Згода кожного спадкоємця має бути нотаріально засвідчена. Спадкоємці за кордоном можуть підписати її в українському консульстві або в місцевого нотаріуса з апостилем і перекладом.

Спосіб 2: додатковий строк, визначений судом

Якщо інші спадкоємці не погоджуються або їх немає і спадщина інакше перейде територіальній громаді, спадкоємець може звернутися до суду. За частиною 3 статті 1272 Цивільного кодексу суд може визначити додатковий строк, достатній для подання заяви, якщо строк пропущено з поважних причин.

Ключове питання — що вважається поважною причиною. Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які завадили спадкоємцю діяти вчасно. Суди оцінюють їх у кожній справі окремо.

Причини, які суди визнавали поважними

• Спадкоємець не знав про заповіт, якщо заповіт — єдина підстава для його спадкування.
• Тяжка хвороба, через яку спадкоємець не міг відвідати нотаріуса майже весь шестимісячний строк.
• Військова служба у Збройних Силах України.
• Постійне проживання далеко від місця відкриття спадщини, зокрема за кордоном, разом із конкретними перешкодами для поїздки чи надсилання документів.
• Робота з тривалими відрядженнями, зокрема за кордон, протягом усього строку.
• Невелика затримка після спливу строку через об'єктивні обставини, наприклад психологічну травму дитини, яка втратила обох батьків.

Причини, які суди зазвичай відхиляють

• Необізнаність про смерть через відсутність спілкування зі спадкодавцем.
• Незнання закону чи тривалості строку.
• Саме по собі проживання за кордоном без доказів того, що воно справді завадило діяти.

Останній пункт важливий для наших клієнтів. Українець, який живе в Канаді чи Німеччині, може надіслати заяву нотаріусу поштою з підписом, засвідченим у консульстві чи за кордоном. Тому суди очікують більшого, ніж адреса за кордоном. Потрібно показати, що саме вам завадило: хвороба, неможливість отримати документи, обмеження на поїздки чи зв'язок або інші конкретні обставини.

Як підготувати сильну позицію

• Дійте швидко. Що менше часу минуло між спливом строку та позовом, то переконливіша ваша позиція.
• Зберіть докази перешкод. Медичні документи, документи про роботу та поїздки, військові документи, листування з нотаріусами та консульствами.
• Поясніть хронологію. Покажіть, коли ви дізналися про смерть і що робили кожного місяця.
• Перевірте спадкову справу. З'ясуйте, який нотаріус відкрив справу і хто вже прийняв спадщину.
• Спершу спробуйте отримати згоду. Навіть за складних стосунків домовленість часто дешевша для всіх, ніж суд.

Що відбувається після рішення суду

Рішення суду про визначення додаткового строку саме по собі не передає вам майно. Воно лише дозволяє подати заяву про прийняття спадщини. Подати її нотаріусу потрібно в строк, визначений судом, зазвичай від одного до трьох місяців. Далі нотаріус продовжує спадкову справу: перевіряє склад спадщини, визначає частки та видає свідоцтво про право на спадщину. Лише після цього майно можна зареєструвати на вас і продати, здати в оренду чи поділити.

Якщо інші спадкоємці вже отримали свідоцтва, нотаріусу чи суду може знадобитися перерахувати частки. Іноді це означає зміну вже виданих свідоцтв, чому інші спадкоємці можуть опиратися. Планування цього етапу заздалегідь заощаджує час і зменшує конфлікти.

Робота з-за кордону

Ми допомагаємо спадкоємцям у США, Канаді та ЄС на кожному етапі. Знаходимо нотаріуса, який веде спадкову справу, запитуємо інформацію про неї, готуємо згоди інших спадкоємців і, за потреби, подаємо позов про визначення додаткового строку та представляємо вас у суді. Після рішення суду завершуємо оформлення спадщини в нотаріуса та реєструємо майно на ваше ім'я.

Закон дозволяє відновити пропущений строк, але лише за наявності справжніх причин і справжніх доказів. Що раніше ви дієте, то сильніша ваша позиція.